Другу
- Жанр
- поетично-музичний перформанс
- Тривалість
- 1 год.
- Вікове обмеження
- 16+
- Дата прем'єри
- 13 жовтня 2024 р.
Волонтерський проєкт «Другу» — це поетично-музичний перформанс від Школи мистецтв вільних та небайдужих (Львів). Всі кошти з дійства будуть спрямовані друзям, які воюють або воювали і потребують допомоги в реабілітації.
Проєкт буде існувати доти, доки не завершиться війна в Україні. Його мета — допомога другу. Сьогодні нашим другом та подругою є кожен і кожна, хто захищає чи захищав нас. Проєкт співпрацює з фондом “Вільних і небайдужих”, кошти будуть спрямовані до фонду, а вже звідти тим, хто потребує допомоги. До проєкту можуть долучатися інші творчі ініціативи, адже наша сила та шлях до Перемоги — в єдності.
Трохи про саме дійство: поетично-музичний перформанс "Другу" — своєрідний діалог актора та молодої композиторки на матеріалі поезій українських авторів 1920–30-х років. Глядач порине у прекрасні поетичні світи семи поетів: Євгена Маланюка, Володимира Свідзінського, Максима Рильського, Євгена Плужника, Павла Тичини, Володимира Сосюри та Михайля Семенка. Теми до яких звертаються творці — екзистенція, кохання, розлучення, творіння. Сьогоднішнє досягнення нашої країни — результат їхньої віри та жертовності. Вони вірили у вільну Україну та важливість своїх ідей для держави. Ця праця нерідко була наче засівання на мертвій землі, але врешті-решт поле починає проростати, тож їхній внесок не є марним.
Поетично-музичний перформанс побудований як особисто відчуте і суб’єктивно складене плетиво віршів, а отже — плетиво тем, настроїв, сюжетів. Кожен із представлених текстів — окремішній і самодостатній. Проте неквапне асоціативно-творче розгортання цих віршів творить важливу внутрішню історію, яка, з одного боку, через вольові, ідейні та інтимні досвіди оповідає про українське суспільство сто років тому, а водночас ця оповідь — про нас, сучасних. Робота з текстами знакових українських поетів 1920-30 років стає пошуком відповідей на ті запитання, які сьогодні хвилюють нас з огляду на зовнішні загрози та внутрішні виклики.
Цей проєкт — це метафоричний крик, а водночас творча медитація у діалозі з минулим, у діалозі з сучасним, у діалозі зі собою.
Режисер: Олег Онещак
Композиторка: Марія Верб’яна
Сценографка: Олександра Нагірна
Діють: Олег Онещак та Марія Верб’яна
